Куликівський Центр позашкільної освіти

Походи,екскурсії


Куликівський районний Центр позашкільної освіти проводить дуже багато екскурсійних поїздок до м. Чернігів, Київ, Ніжин, Батурин, Бровари, Львів, Одеса, Коломия, Ужгород, Кам’янець - Подільський


Подорожі на байдарках по річках

Судость – Десна 2012 р.




Велосипедні походи по району




Екскурсійна поїздка до Криму

(жовтень 2012 р.)




Карпати




Аквапарк




Піший похід по Куликівщині




26 -29 березня екскурсійна подорож за маршрутом Чернівці – Хотин – Кам’янець Подільський.


Українська земля неповторна в своїй історії та природі. В цьому ще раз переконались учасники екскурсійної подорожі. Юні туристи здійснили пішохідну прогулянку старим містом Чернівці.

В славному старовинному місті над Дністром -Хотині турклубівці відвідали знамениту, покриту славою на віки фортецю. Саме тут у 1621 році гетьман Сагайдачний розгромив турецьку армаду, яка за чисельністю переважала запорожців втричі і після цієї поразки Османська імперія поступово втрачає свою могутність. Своєю величчю вражає хотинська фортеця до сих пір, недарма тут знято більше 50 фільмів, в тому числі «Тарас Бульба», «Дартаньян і три мушкетери»…

Не менш привабливим є і місто Кам’янець Подільський, який за кількістю архітектурних пам’яток посідає третє місце після Києва та Львова. На кожному кроці в Кам’янці перед вами постають архітектурні родзинки, легенди, історичні постаті.

Стомлені але з новими знаннями та враженнями туристи клубу «Вогнище» повернулись з чергової подорожі.


ЛІТО 2014



Водний похід на байдарках по р. Десна за маршрутом с.Оболоння – с.Кладьківка


Влітку було проведено десятиденний водний похід на байдарках. Діти отримали море позитивних емоцій, оздоровились, збагатились духовно. Учасники подорожі удосконалювали свої туристські вміння та навички, рибалили, досхочу купались та загорали , влаштовували дружні посиденьки у вечірнього вогнища.

З «див» природи на цей раз мали змогу милуватись величезною веселкою, потрапили під сильний дощ, який перетворив наші байдарки на маленькі озерця, не дивлячись на укриття, бачили і плаваючого крота – мігранта , який перебирався з одного берега на інший, ранкові тумани та дивовижні сходи і заходи сонця над річкою та Придесенням.

Фініш дитячої подорожі став стартом нового водного проекту. Шість сімей з дітьми від шести до чотирнадцяти років здійснили байдарочник похід рідним краєм за маршрутом : с.Кладьківка – хутір Уборки. Десна в межах Куликівського району простягається на кілька десятків кілометрів .

Батьки та діти повсякчас дивувались її неповторності та красі. Треба відмітити, що це був перший такий проект – «Сімейна подорож» , який і далі буде проваджуватись у життя. Адже туристична педагогіка багато в чому вчить та виховує не тільки дітей, але й батьків, відкриває наші очі та серця для найкращих почуттів.


"Велике почуття Батьківщини починається з рідного порогу"


Вихованці Куликівського центру позашкільної освіти здійснили велосипедний 3-денний похід по району, відвідавши села, які розташовані біля р. Десна. Подорож проходила за маршрутом Куликівка - С. Дівиця - Ковчин –Авдіївка –Куликівка. Туристи відвідали історичні та пам'ятні місця населених пунктів. Дізналися про походження назви придеснянських сіл.

В туристичному поході діти загартувалися, навчилися володіти спеціальними технічними уміннями, організовувати похідний побут в різних природних умовах, орієнтуватися за картою та компасом.


Зимові канікули


Ніхто не буде заперечувати, що новий рік для дітей - найкраще свято. E цьому переконались найменші п’ятирічні вихованці гуртків центру позашкільної освіти, відвідавши виставу «Принцеси» у драматичному театрі ім. Т.Г.Шевченка у місті Чернігові. А далі діти прогулялися біля ялинки, сфотографувалися з головними святковими персонажами і, переповнені враженнями, повернулися додому.

керівники гуртка ШПЕВ "Пізнайко" О.В. Кузьменко; Л.М. Оснач


На зимових канікулах вихованцям краєзнавчого гуртка (керівник Дорохова О.В.) та гуртка «Юні туристи краєзнавці» (керівник Савенко Л.Р.) випала щаслива нагода здійснити дводенну подорож до м.Чернігова. Гуртківці здійснили пішохідну екскурсію історичним містом, із задоволенням переглянули виставу в драматичному театрі ім. Т.Г.Шевченка.

Неперевершені відчуття залишись і після тренувальних занять скелелазіння, плавання, та відвідування виставкової зали Чернігівського Центру дитячого та юнацького туризму і екскурсій де були представлені роботи вихованців позашкільних закладів області.



Традиційно на зимових канікулах турклубівці вирушають у подорожі. Цієї зими група у складі 19 чоловік вирушила до культурної, туристичної та духовної мекки України міста Львів.

Протягом чотирьох днів туристи мали змогу милуватися містом, знайомились з його історією, культовими релігійними спорудами, архітектурою різних епох, пам’ятниками.

    

Літо 2015


Туристичний похід – гармонія душі, тіла та природи»

Традиційно щороку у червні маємо можливість милуватися краєвидами рідного краю. Так, із 19 по 21 червня здійснили триденний велосипедний похід, який проходив за маршрутом Куликівка – Вершинова Муравійка – Горбів – Уборки – заказник Ледань – Ковчин- Куликівка. Свій похід ми присвятили Дню Конституції. Подорожуючи стежками рідного краю, долаючи численні перешкоди ми набули необхідних навичок у туристичній подорожі, стежили за явищами природи, вели фенологічні спостереження, познайомились із історією рідного краю. У поході ми мали змогу вдосталь накупатися в озері і річці, грати у футбол, насолодитися чистим повітрям, чудовим настроєм, незабутніми враженнями. А ще три команди змагалися між собою у різноманітних веселих конкурсах. Заключним акордом нашої подорожі стала посвята в туристи, які мріють у найближчий час знову відправитись у нові походи.

    

Відпочинок у таборі «Гуцулик»

Нещодавно юні туристи центру позашкільної освіти відпочивали у духовному фізкультурно-оздоровчому таборі «Гуцулик» на Прикарпатті. Тут нас привітно зустрічали місцеві жителі та представники влади. Програма табору діяла у рамках проекту «Люби ти Україну» з метою патріотичного виховання молоді. Проживали у наметах. Табірна зміна працювала за трьома напрямками: краєзнавчий, військово-патріотичний та національно-побутовий, згідно яких проводилися масові заходи, цікаві ігри, зустрічі, пішохідні екскурсії туристськими стежками Гуцульщини, на гору Голгофту, хребет Дубовий, авто та пішохідні екскурсії на гору Писаний камінь, у музей писанки м. Коломия, походи на місцеві річки. Діти мали змогу насолодитися пахощами карпатських трав, місцевими краєвидами, скуштувати екологічно чисті продукти, зустрічатися з цікавими людьми, оздоровитися, загартуватися, отримати нові позитивні емоції. Відпочинок у таборі залишив приємне й незабутнє враження.

    

Всесвітній день туризму


Туристичний похід – гармонія душі, тіла та природи

Всесвітній день туризму відзначається щорічно 27 вересня. Вже традиційними стали подорожі рідним краєм на велосипедах з дітлахами молодших класів. Ось і цього року на початку літа була здійснена така подорож за маршрутом : Куликівка – В.Муравійка – оз Ледань – горбівським придесенням до с.Авдіїка – с.Ковчин – Куликівка. Філіали «Вогнища» працюють і в селах району. Досить активними вело туристами є учні Дрімайлівської ЗОШ на чолі з вчителем фізкультури Зоценком Володимиром Івановичем. В червні цього року вони здійснили туристський велопохідпохід за маршрутом : Дрімайлівка – ст.Крути , до обласного меморіального комплексу «Пам’яті героїв Крут». В селі Дроздівка працює молодий педагог Зубок Дмитро Павлович. Під його керівництвом було здійснено вело мандрівку за маршрутом : с.Дроздівка – с.Вересоч – с.Салтикова Дівиця – с. Дроздівка . Туристи –водники облюбували древній Батурин. Цьогоріч три колективи, один з яких дитячий, стартували від його околиць. Керівниками подорожей були Федоренко Ю.М., Іванюк О.М. та Домашенко В.Л. Куликівська РДА також долучилась до прекрасного світу туризму .Цього року відбувся патріотичний забіг та похід вихідного дня на байдарках по р.Десна у рамках відзначення в районі Дня Державного Прапора України та 24-ї річниці незалежності України. Група державних службовців та сільських голів, працівники районних установ під керівництвом Мельник В.М. у п’яти байдарках, прикрашених державним прапором України сплавилась від с.С.Дівиця до с.Ковчин. Усього учасники здолали близько 33 км. Жителі і гості району,які відпочивали на берегах Десни, вітали і підтримували патріотичний похід оплесками і вигуками «Слава Україні» Туристи – гірники відвідали традиційно Карпати. Маршрут видавася на диво різнобарвний, динамічний та різноплановий. Діти мали можливість споглядати водограї і вузькі звори гірських річок, милуватись неозорою красою з найвищих вершин гірського масиву Горган. Побували в справжнісінькому Пеклі - так називається одне з найгарніших урочищ із моторошною назвою. Турклубівці були в захваті від найгарнішого озера Синевір, досхочу накупались в Дикому озері , яке ніби заховалось від людського ока серед сторічних смерек. А чого вартувала справжня туристська баня, заповідник ведмедів, спуски та підйоми гірськими стрімкими схилами, дощ та грім – то все оремі історії. Також юні туристи смакували малиною та чорницею , малиновим карпатським медом, гастрономічними туристськими дивами – лисичковим кулішем, карпатським борщем, поліськими крумплями, карпатськими чаями , тощо.

    

    

Осінні канікули


Осінні канікули для дітей – це ще одна можливість не лише відпочити, а й добре провести час, поспілкуватися з друзями, зайнятися улюбленою справою, більше уваги приділити своїм захопленням. Протягом осінніх канікул, вихованці Куликівського районного центру позашкільної освіти мали змогу брати участь у різноманітних заходах та конкурсах. Із 30 листопада по 1 жовтня на базі дитячого оздоровчого табору «Юний турист» с.Количівка відбулися тренувальні збори юних туристів – краєзнавців, активістів учнівського руху «Моя земля – земля моїх батьків», де вихованці отримали додаткові знання з археології та виконали ряд практичних завдань. Крім тренування діти цікаво, насичено та змістовно відпочивали: танцювали, розважались біля вечірнього багаття, святкували Хеллоуін.

    

І знову аквапарк

Осіннього ранку на площі селища зібралась невеличка група дітей, які захотіли провести канікули весело і незабутньо. Сіли у комфортабельний автобус і поїхали назустріч водним пригодам, дитячим атракціонам, плесканню на морських хвилях, плаванню в різноманітних басейнах, взявши з собою гарний настрій, позитивні емоції. Діти наввипередки переміщалися з басейну в басейн, бавилися із штучними, схожими на морські, хвилями, влаштовували перегони на гумових килимках, один за одним спускалися на кругах і без них по лабіринтах, а ще поливали один одного водою і просто гралися, полоскалися і знову обливалися. Деякі діти, самі наймолодші, перебували на території аквапарку вперше, тож навіть не можливо уявити їхнього захоплення побаченим. Перекусивши в ресторані закладу та поласувавши морозивом і різними напоями у барі, який теж знаходиться у воді, продовжили отримувати задоволення від перебування у водному раї. Увечері стомлені поверталися додому з надією, що скоро повернемося у чарівний світ водних забав.

    

Подорож до лялькового театру

Осіннього сонячного дня групка дітлахів вирушила в свою першу подорож до лялькового театру в м.Чернігів. Подорож розпочалася з нетерплячої зустрічі на станції Бориса Олійника. А потім була цікава ігрова програма в дусі козацтва в Театрі Ляльок, де діти з захопленням підспівували , підтанцьовували та «годували» козака бутафорськими варениками. І нарешті діти зустрілися з казкою де добро перемагає зло , де кохання допомагає перебороти всі негаразди , де цікаві та веселі актори познайомили дітей з високою майстерністю та акторською грою. А ще діти побували в обласному палаці дітей та юнацтва де побачили цікаві вироби з паперу , бісеру, тіста та інших матеріалів. З особливим захопленням діти відвідали виставку рибок . Радості дітей не було меж. Малеча з відкритими ротами слухали розповіді про мешканців акваріума та наперебій засипали своїми питаннями екскурсовода. І наприкінці подорожі стомлені та схвильовані від вражень діти завітали до піцерії . І вже пізнього вечора повертаючись додому автобусом невпинно ділились один з одним своїми враженнями

    

В казковий край «Стариків» та Либохора

На автобусній зупинці ясного та погожого недільного ранку зібралась юрба юних туристів. Здалеку можна було почути сміх, розмови про щось нове та цікаве і, звичайно, обговорення сьогоднішнього походу . Дане дійство, яке було заплановане заздалегідь, – це проведення одноденного походу з метою ознайомлення вихованців ЦПО з природою рідного краю, давно та з нетерпінням чекали діти.

Прибувши автобусом до с. Ковчин, група вирушила до невеличкого хутора Старик, що знаходиться поблизу села. Далі маршрут проліг до річки Десни, яка нещодавно скинула з себе свою сріблясто – льодову «сукню». Про неі нагадували лише поодинокі крижини, які мляво рухалися по воді. Чудова, тиха, злегка морозна погода та привітне вранішнє сонечко, немов художник, написали прекрасний пейзаж,який вабив око юних туристів. Сфотографувавшись, зробивши нове селфі та трішки відпочивши,гуртківці рушили далі. Наступним пунктом ,до якого потрібно дістатись, було озеро Либохор. По дорозі до нього нам зустрівся ніколи до цього не бачений «Деснянський льодовик». Він утворився внаслідок затору крижин,які постійно насувались одна на одну, якраз на повороті річки. Вслухавшись, можна було почути тріск та шум від льоду та з подивом чекати, коли ця величезна сила та маса в один момент вирветься зі свого полону. Також приємною несподіванкою стала зустріч зграї диких качок, яка поверталася з вирію. Діставшись озера, ми організували обід, де смакували салом та сосисками ,підсмаженими на багатті, запашним та духмяним чаєм з печивом.

Відпочивши та погравшись у спортивні та розважальні ігри, туристська група знову рушила до села Ковчин, звідки автобусом дісталась Куликівки.

Що може бути краще, ніж свіже повітря, чудові, захоплюючі види річок та озер? Весь день у русі, пізнання нових краєвидів, ночівля в наметах, пісні біля багаття під відкритим небом, і все це наодинці з природою, без цивілізації, з рюкзаками за спиною. До того ж це не тільки дуже красиво і захоплююче, але ще й корисно.

    

Велопохід «Дванадцять «чайників»

Кожне літо традиційно починається з походів. Отож всі з нетерпінням чекали цієї чудової пори. Щорічно ряди туристів поповнюються все новими й новими шукачами пригод. І цей, 2016 рік, не виняток.

Похід, який розпочався 18 червня 2016, був незвичайний тим, що в ньому брало участь аж 12 «чайників» - дітей, котрі вперше вирушали в похід. Були в поході й 6 уже досвідчених туристів, серед яких Литвяков Єгор (5 років) та Федоренко Тарас (8 років). Крім них, у нашій дружній команді були також 4 керівники: Литвякова Н.В., Литвяков К.М., Савенко Л.Р., Федоренко Ю.М.

Перший день розпочався з невдоволення «чайників» вагою свого багажу. Вислуховуючи їхнє бурчання, ми поїхали до С.Дівицької церкви Св. Миколая. Місцевий священик провів для нас екскурсію в храмі. Найбільше всім запам’яталася дзвіниця, де знаходився велетенський дзвін вагою близько 2,8 тонн. Також ми побачили страуса, що живе у звичайного турботливого жителя с.С.Дівиця. Після команда поїхала вздовж берегів річки Десна. І ми мали чудову нагоду захоплюватися пейзажами свого рідного краю. Очі розбігалися від розмаїття польових квітів та трав. Сидячи вдома, мало хто замислюється над величезними й неосяжними просторами. А тут - краса! Потім наша група відвідала Золотий берег, де досхочу накупалися. Неподалік і заночували. Звісно, не було такої дитини, котрій не сподобалась би їжа, приготована в поході. Тож всі їли з великим апетитом. А ніч була галасливою, адже новачки вперше «спали» в палатках, і тому майже до ранку старші учасники не мали спокою. Вранці прозвучали цікаві фрази: «Ми не будемо збирати дрова», «Ми думали, що їдемо відпочивати, а нас змушують чистити картоплю та мити казани». Втім бурчанню новачків не надали значення. І ми, попри їхнє невдоволення, проїхали ще 23 км. А ввечері почалася «помста» «старих». До 23:00 ми не давали спати 9 «чайникам» (3 із них були невинними), забавляючи їх цікавими іграми, і врешті-решт вони не витримали, здалися.

А третій день був найвеселіший, бо троє найдосвідченіших туристів (Литвякова Дарина, Соболь Владислав та Чернецький Віктор) посвящали в туристи «чайників». Спочатку лунали цікаві клятви, потім нещасних обливали водою, далі Владислав зі словами; «Владою, даною мені Михаличем, я посвящаю вас в велопохідні рицарі!», і на кінець їли «священний бутерброд».

Лише приїхавши додому новоспечені туристи зрозуміли, як гарно було в поході. Та й взагалі нам дуже сподобалося, і тепер всі ми мріємо про наступний похід.

    

« Стоїть гора високая, попід горою гай, гай, гай…..Під гаєм в’ється річечка, як скло, вода блищить»

У липні 18 юних туристів-водників відкрили для себе невеличку, але таку гарну річку Снов. Сновський край, оспіваний знаменитим байкарем Леонідом Глібовим у вірші «Журба», знаний більше як народна пісня «Стоїть гора високая». Річка маленька, всього якісь 200 кілометрів , але така багата на чудові краєвиди, соснові бори та величні діброви, неповторні заливні луки, вкриті різнотрав‘ям та лозами, зранку сивими туманами, а вдень залитими сонячним світлом. Сновська вода чиста, але має темнуватий відтінок, чи то через вміст йоду, чи то через те що у верхів’ях протікає болотами. Та ми від того мали тільки втіху, адже вода була така тепла, мов парне молоко , а тому купались досхочу від ранку до вечора. Присновські ліси балували команду байдарочників природними делікатесами – чорницями та грибами, а річка – рибою. Чисте повітря, джерельна та колодязна чиста, як сльоза, вода , невибаглива , але корисна туристська кухня. Чудовою, веселою компанія. Що може бути краще відпочинку на природі? Доторкнулись юні мандрівники і до історичного минулого краю, завдяки змістовній тьохгодинній екскурсії. Місто Седнів ( у княжі часи містечко Сновськ) має тисячолітню історію,вперше згадується в Іпатіївському літописі 1068 року як місто-фортеця. Гостював у Седневі Тарас Шевченко, саме тут написав поему “Відьма”, а в сусідньому селі Бігач писав портрети панської сім’ї Кейкаутових. У парку збереглася липа, під якою відпочивав Шевченко.

У селищі три церкви, найзнаменитіша з усіх — Георгіївська. Відома перш за все як чудовий зразок козацької дерев’яної церковної архітектури. Саме тут знімали перший радянський фільм жахів “Вій” за повістю М. Гоголя. А відразу за Седневим високі піщані кручі над річкою, вкриті білолицими березами та червоним і білим верболозом.

Похід удався, відпочилі,засмаглі та загартовані, проте трохи втомлені повернулися додому. Втома та дрібні негаразди забулися, а чудовий край та задоволення від подорожі залишаться на все життя.

    

Карпатський меридіан

На початку серпня туристи – пішохідними турклубу «Вогнище» здолали ще один 80 кілометровий маршрут карпатськими Свидовецькими бескидами та полонинами с.Кваси – с.Усть Чорна – с.Колочава. Свидовецький хребет особливий в Карпатах, край мальовничих гірських озер та едельвейсів. На карті це велика жовта пляма посеред суцільної зелені. Навіть не бувши там, здогадуєшся, що це величезне поле, підняте над морем лісів. Вітер ганяє хвилі високої трави, та раптом високе жовте сіно зникає і починається акуратний, стрижений смугами, зелений газон, який тягнеться за обрій, хоч грай у гольф. І так далі й далі – навіть вершини гір здаються однаковими. Якщо зупинитись десь нагорі і озирнутись, то дивуєшся химерності пейзажу: жовто чи смарагдовозелені барви огорнули кожну нерівність рельєфу. Низенька трава повністю згладжує собою суворість скель. У хорошу погоду тут зберігається тепло навіть тоді, коли сонце вже зайде. На цьому тлі повільно пливуть сині тіні хмар. Це край колосальних пасовищ, які своїми масштабами не мають рівних в Карпатах. Кругом пасуться вівці,коні,корови і навіть, не повірите, німецькі буйволи, яких цього літа завезли в гори. Худобу тут чути звідусюди – навіть якщо її не видно. В першу чергу калатала-дзвоники, до яких долучалося бекання, гавкіт собак і раз-по раз гучне ляскання пастушого батога. Йдеш від них десь нагору, аж тут із-за хмар повертається інше стадо.

З погодою нам поталанило і не поталанило водночас. На зміну спеці прийшли дощі з грозами і прохолодою, тож довелося майже півтори доби сидіти в наметах. Зате ми побували в хмарах, під хмарами і над хмарами. Бачили гірську веселку і туман у долинах. А які неперевершені схід та захід сонця в горах! Зоряне небо щоночі, мов величезний намет, огортало наш табір.

Прохолодне літо немов спеціально для нас зберегло всі ягідні смаколики гір: чорниці (у Карпатах її, як правило, називають афина або яфина), брусниці ( кам’яниця, ґоґоци), буяхи ( лохина, п’яниця, голубиця) , малину, ожину і навіть суниці. А ще гори щедро пригостили нас білими грибами. Багатий цей похід видався і на мінеральні джерела, перепробували квасної води (так в карпатському краї називають мінеральну воду) видів сім. А ще в гірських селах печуть хліб на дровах, особливого смаку та запаху. Завершився похід у мальовничій Колочаві, селі 20 пам’ятників та 10 музеїв. Останній табір ми розбили попід гуцульськими хатами з солом’яними дахами. Такі послуги для туристів надає музей під відкритим небом «Старе село» - музей архітектури та побуту Закарпаття.

Дуже насиченим був і останній день подорожі. З екскурсією ми відвідали родзинку Українських Карпат – озеро Синевір, реабілітаційний центр бурих ведмедів національного природного парку «Синевір», у якому на сьогодні утримується 19 косолапів, та один з красенів краю 14-метровий водоспад Шипіт.